- приязність
- —————————————————————————————при́язністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
приязність — ності, ж. Абстр. ім. до приязний … Український тлумачний словник
приязність — [при/йаз( )н іс т ] знос т і, ор. з(‘)н іс т у … Орфоепічний словник української мови
приязніст — ности, ж. Пр. Прихильність … Словник лемківскої говірки
прихильність — ності, ж. 1) Почуття приязні, доброзичливості, симпатії і т. ін. до кого небудь. 2) Приязне, доброзичливе ставлення до кого , чого небудь. || Симпатія, любов до кого небудь. 3) до чого, рідко. Нахил, прагнення до чого небудь; схильність … Український тлумачний словник
добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… … Український тлумачний словник
неприязний — а, е. Який не виявляє приязні, прихильності, привітності у ставленні до інших; вороже, недружньо налаштований щодо кого , чого небудь. || Який виражає або містить у собі неприязнь, недружелюбність, ворожість … Український тлумачний словник